Мікробіота і психіатрія: роль кишкової мікробіоти в основних психічних розладах - Microbiota Care
Телефон

+337-751-7890

Електронна пошта

[email protected]

Години роботи

Пн - Пт: 7:00 - 19:00

Вступ

Афективні та психотичні розлади становлять значний медичний та економічний тягар, від якого страждають мільйони людей у всьому світі. Дослідження мікробіоти кишечника нещодавно висвітлили її потенційну роль у цих патологіях, відкриваючи шлях до нових терапевтичних підходів. Мета цього тексту - представити ключові концепції мікробіоти кишечника, її вплив на центральну нервову систему (ЦНС) та потенційні методи лікування, спрямовані на ЦНС, для покращення лікування пацієнтів з основними психічними розладами.

Мікробіота кишечника: поняття та склад

Мікробіота кишечника складається з мільярдів мікроорганізмів, переважно бактерій, які мешкають у нашому травному тракті. Ці організми відіграють вирішальну роль у перетравленні їжі, імунітеті і навіть регуляції роботи центральної нервової системи (ЦНС). Підраховано, що в шлунково-кишковому тракті людини мешкає понад 1 000 різних видів бактерій [1]. До них відносяться Bacteroidetes та Firmicutes, які складають значну частину мікробіоти дорослої людини [6]. Інші групи, такі як актинобактерії та веррукоміцети, також присутні, але в менших пропорціях.

Геномна статистика

Геном мікробіоти людини містить приблизно в 100 разів більше генів, ніж геном самої людини [1]. Таке генетичне різноманіття дозволяє мікробіоті впливати на безліч фізіологічних процесів в організмі людини. Кишкові бактерії здатні виробляти біологічно активні метаболіти, такі як коротколанцюгові жирні кислоти (КЖК) та нейромедіатори, такі як серотонін і ГАМК [7]. Ці молекули можуть впливати на клітини імунної, ендокринної та нервової систем, модулюючи різні біологічні функції.

Дивіться також:  Мікробіота і шкіра: важливість мікробіоти шкіри для її здоров'я

Вплив мікробіоти на ЦНС

Нещодавні дослідження показали, що мікробіота кишечника може взаємодіяти з мозком через вісь "кишечник-мозок", модулюючи когнітивні та емоційні функції. Ця двостороння взаємодія може відігравати ключову роль в основних психічних розладах, таких як депресія та шизофренія. У цьому зв'язку задіяно кілька механізмів:

  1. Нейроендокринний шлях : Кишкові бактерії можуть впливати на вироблення нейропептидів або гормонів, таких як кортизол, у відповідь на стрес [8].
  2. Імунологічний шлях : Мікробіота відіграє певну роль у регуляції запалення, взаємодіючи з місцевими та системними імунними клітинами [9]. Дисбаланс мікробіоти може призвести до хронічного запалення, яке може вплинути на функцію ЦНС.
  3. Метаболічний шлях : Кишкові бактерії виробляють біологічно активні метаболіти, такі як SCFAs і триптофан, попередник серотоніну [10]. Ці молекули можуть перетинати гематоенцефалічний бар'єр і діяти безпосередньо на нейрони.

Існуюча література на цю тему

Систематичний огляд наукових баз даних до 2016 року виявив зростаючу кількість досліджень, що вивчають зв'язок між дисбактеріозом кишечника та психічними розладами. Багатообіцяючі результати свідчать про те, що втручання, спрямовані на мікробіоту, можуть бути корисними для таких пацієнтів. Наприклад, дослідження, проведене на мишах, показало, що зміни в мікробіоті кишечника можуть призвести до поведінки, подібної до тієї, що спостерігається при тривозі та депресії [11]. Крім того, деякі дослідження показали кореляцію між складом мікробіоти та відповіддю на лікування у пацієнтів з великими депресивними розладами [12].

Дивіться також:  Мікробіота і гіпертонія: вплив кишкової мікробіоти на резистентність до антигіпертензивних препаратів

Потенційні методи лікування

  • Пробіотики : Пробіотики - це корисні мікроорганізми, які можуть допомогти відновити баланс кишкової мікробіоти. Дослідження показали, що вони можуть позитивно впливати на депресивні симптоми [2]. Деякі штами бактерій, такі як Lactobacillus helveticus R0052 і Bifidobacterium longum R0175, продемонстрували анксіолітичні та антидепресивні ефекти у тварин і людей [13].
  • Дієта: Певні зміни в раціоні харчування, такі як збільшення споживання продуктів, багатих на пребіотичні волокна (фрукти, овочі, цільнозернові злаки), або зменшення споживання цукру і насичених жирів, можуть сприяти зростанню корисних кишкових бактерій. Одне дослідження показало, що середземноморська дієта, збагачена ферментованими продуктами, покращує депресивні симптоми у пацієнтів з основними афективними розладами [14].
  • Антибіотики : Хоча це і суперечливо через шкідливий вплив на різноманітність мікробіоти, короткий курс антибіотикотерапії можна розглядати для певних пацієнтів, які страждають на психічні розлади [3]. Наприклад, клінічне дослідження показало, що лікування міноцикліном, антибіотиком широкого спектру дії, може покращити негативні симптоми у пацієнтів з шизофренією [15].
  • Трансплантація калу : Цей підхід передбачає передачу здорових фекалій від донора до реципієнта з метою відновлення балансу мікробіоти. Хоча він все ще експериментальний, але має великий терапевтичний потенціал [4]. Пілотне дослідження показало поліпшення депресивних і тривожних симптомів у пацієнтів з афективними розладами, стійкими до традиційних методів лікування, після трансплантації фекалій [16].
  • Активоване вугілля :Деякі дослідження показують, що активоване вугілля може допомогти знизити рівень ендотоксинів, що виробляються певними патогенними кишковими бактеріями [5]. Однак його використання в психіатричних клініках залишається обмеженим.
Дивіться також:  Мікробіота і фертильність: вплив вагінального мікробіому на успішність вагітності

Перспективи на майбутнє

Зростаючий інтерес до ролі мікробіоти кишечника в психічних розладах підкреслює необхідність проведення ретельних майбутніх досліджень для оцінки ефективності та переносимості втручань, заснованих на цьому підході. Досягнення метагеноміки також пропонують захоплюючі можливості для розвитку персоналізованої медицини, пристосованої до індивідуальних потреб пацієнтів. Наприклад, можна буде створити метагеномний профіль мікробіоти кишечника для прогнозування відповіді на лікування або визначити специфічні біомаркери, пов'язані з підвищеним ризиком розвитку психіатричних розладів [17]. Крім того, комбіноване використання декількох стратегій, спрямованих на мікробіоту (пробіотики, дієта, трансплантація фекалій), може оптимізувати терапевтичні ефекти.

Висновок

Потенційне, але все ще досліджуване використання методів лікування, спрямованих на модуляцію кишкової мікробіоти, відкриває нові захоплюючі перспективи для покращення клінічного лікування пацієнтів з основними психічними розладами. Цілісний підхід, який враховує не лише психічні симптоми, але й їхнє кишкове походження, може стати значним досягненням у цій складній галузі. Однак, подальші дослідження мають важливе значення для створення надійних терапевтичних рекомендацій, адаптованих до кожного пацієнта.

Рекомендовані статті

ukUkrainian